Петро Мельник: Диджитал в агро або як не відстати від потяга?
Колонка Петра Мельника для порталу AgroTimes
Спілкуючись із колегами, часто чую дивні міркування про диджиталізацію – до неї, мовляв, руки не доходять, бо… потрібно працювати, а «в диджитал нехай діти граються»…
Зауважу: диджиталом сьогодні називають усе те, що використовує цифрові ресурси та канали для досягнення цілей компанії. І їх застосування – це аж ніяк не примха чи модний атрибут, а повсякденна робоча реальність…
Тому мене щоразу дивує, що дорослі люди, котрі змогли побудувати успішний бізнес, досі не бачать очевидного – як стрімко змінився світ і в на якому рівні доведеться надалі господарювати.
Ви в курсі, що з конвеєра сьогодні вже не сходить техніка без «Інтернету Речей» усередині? І це варто враховувати, бо в іншому разі втрат не уникнути.
Взяти хоча б датчики в комбайні для зчитування урожайності під час жнив. Така інформація – надзвичайно цінний матеріал, який варто систематизувати та використовувати для аналізу та корекції подальших операцій. Але для того, щоб скористатися згаданою опцією (за яку ви заплатили багато тисяч доларів), слід хоча б розуміти ступінь диджиталізації придбаної техніки.
Чи, наприклад, вбудована навігація у тракторі дозволяє рулити з точністю до сантиметра. Та оператор, як і півстоліття тому, під час сівби відкидає мітку – і це дасться взнаки на урожайності…
Сучасна сільгосптехніка обладнана пристроями, які збирають безліч інформації. Й загалом усі диджитальні «примочки» створено тільки для того, щоб допомогти їх користувачеві заробити гроші (+3-4% до актуальної рентабельності кожна). Тож проігнорувавши, скажімо, п’ять із них, аграрій втрачає можливість збільшити свої показники на 15-20%. Ніякої філософії – проста математика.
Ніхто, звісно, не змушує власника чи керівника аграрного підприємства – ставати професійним «айтішником» та заглиблюватися в деталі. Мова зовсім про інше. Керуючи процесами, неможливо ігнорувати реальність, якою став для бізнесу диджитал. Ви елементарно не зможете проконтролювати роботу ваших підлеглих, які взаємодіють з тими чи іншими алгоритмами, не знатимете, наскільки якісно вони використовують ці алгоритми на благо вашого бізнесу. Натомість, розуміючи, яка технологія приносить гроші компанії, ви зможете прийняти рішення про її масштабування. Завдяки належному аналізу отриманих даних можна суттєво підвищити ефективність роботи й, відповідно, прибутковість підприємства.
Наведу показовий приклад зі своєї практики. Є програми, які допомагають вести точний облік землі. У нашому випадку це FieldBI. Беремо 1000 гектарів, проганяємо через програму і отримуємо, щонайменше, десять важливих параметрів. Серед них така інформація: хто володіє ділянками, як підписані договори оренди, яка середня урожайність на цих ділянках і т. ін. І ось в процесі аналізу бачимо, що 5% земельного банку компанії – це лісосмуги й болота (і за них ми кілька років сплачували оренду). А торік, наприклад, дізналися, що досить довго конкуренти обробляли наше поле. Визначивши проблему, ми повернули в компанію 1400 гектарів землі. Цьогоріч повернеться ще 700. Наші інвестиції в цю програму вже окупилися на десять років уперед.
Окрім розглянутих прикладів диджиталізації – польових робіт та керування земельним банком – в агробізнесі є ще чимало інших процесів (управління персоналом, контроль використання ресурсів, комунікації, збут, фінансовий облік, документообіг тощо) які вже тою чи іншою мірою диджиталізовані. Уявляєте? Ви, звісно, можете ігнорувати ці реалії, або ж можна процес під контроль. Розібратися хоча б поверхово в тому, як все це працює, описати процеси, як є. А потім, опираючись на ці знання, представити, чого б ви хотіли. Тобто змоделювати ідеальну для вашої компанії диджитал-архітектуру.
Як правильно це робити – то вже тема іншої розмови, тож далі буде…
Джерело: AgroTimes