Інтерв’ю Петра Мельника про ситуацію в українському агросекторі на телеканалі Freedom
Петро Мельник, виконавчий директор та співвласник агрохолдингу Agricom Group, президент Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ)
– Експортери свідчать, що є труднощі з постачанням на ринок ЄС, який є одним з найбільших наших партнерів. Які логістичні альтернативи наразі потрібно розробляти?
– Насправді, в нас на виробництві наразі нічого не змінилось, думаю, що й не зміниться в найближчі кілька років. Основна альтернатива – це південь або залізниця, автомобільна логістика в західному та південно-західному напрямі. Це головні шляхи, що є в Україні для транспортування аграрної продукції. Тому “зерновий коридор”, навіть в тих обсягах, в яких він працював останній рік, продемонстрував ефективні результати – вирішив питання надлишку внутрішніх запасів продукції та відсутність оборотного капіталу.
Одночасно з цим, було вирішено питання продовольчої безпеки в світі. За рік Україна майже в 4-5 разів збільшила експорт зерна в західному напрямку. Досі відбувається нарощування, маємо потенціал до зростання, розширюються пропускні можливості на кордоні з Польщею, Словаччиною, Румунією, Угорщиною. Щомісяця фіксуємо збільшення відвантажень агропродукції. Хоч наразі сезон пікового експорту завершується, однак технологічно обсяги реалізації в цих напрямках ще мають можливості до збільшення.
Щодо підключення до процесу експорту Миколаївського порту, то це досить важливо, оскільки це одна з додаткових можливостей збільшення експорту. Величезний порт з потенціалом розвитку економіки регіону. Крім того, це полегшило б життя українським аграріям, бо врожай є, потенціал на цей рік також є – аграрії почали сіятися.
– Щодо потенціалу на цей рік, котрий ускладнюється багатьма проблемами, одна з яких – замінування, як це може вплинути на посівну 2023? Чи загрожує Україні продуктова криза?
– Безпосередньо Україні продуктова криза не загрожує. В країні більш ніж достатньо зерна, котре вирощуємо власноруч. Однак, оскільки ми є основним світовим експортером, то потрібно розглядати ситуацію глобально. Ефект від замінованих територій є, але не настільки значний, щоб можна було говорити про критичність ситуації. Це конкретне питання для деяких областей: Харківської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської. Якщо ж розглядати з прив’язкою до цих областей, то це серйозне питання, котре тягне за собою велику частину ВВП всередині областей. В цілому по Україні – це близько 5% ефекту впливу.
Ситуація з розмінуванням досить складна. В моїй компанії минулого року весь Чернігівський кластер був замінований, тому ми мали все перевірити, і впорались з цим за два з половиною місяці. Частину полів доводилось перевіряти ще восени. На мою думку, інші аграрії на деокупованих територіях також ще довго будуть працювати в цьому напрямі. Але загалом це не впливає суттєво на баланс зерна в Україні.
Якщо говорити про продовольчу безпеку, то ми бачимо по озимим культурам, що Україна знизила об’єми пшениці приблизно на 500 тис. га. Будуть знижуватися посіви кукурудзи, збільшуватиметься посів соняшника. Традиційно аграрії переходять до тієї продукції, котра більше переробляється та є більш маржинальною – соняшник, соя, ріпак. Однак, загалом баланс посівних площ не зазнав значного впливу війни. Аграрії, як і минулого року, налаштовані на те, що мають тримати свій продовольчий фронт, забезпечувати стабільність економіки країни.
Головне питання в тому, – сільгоспвиробники досі ще не до кінця розуміють ефект від недостатнього робочого капіталу, бо ми всі сидимо майже без грошей. На вилучені кошти з продажів намагаємося закупити насіння, добрива, ЗЗР. Ця невизначеність буде мати найбільший вплив. Скоріш за все, будемо заощаджувати на добривах. Не лише аграрії України, а й в країнах ЄС також починають заощаджувати на добривах. Це ефект від того, що останній рік енергоресурси та товари, котрі від них залежать, дорожчали. Лише зараз починає спостерігатися падіння цін на добрива. В найближчий місяць ми зможемо побачити, як це впливає, скільки аграрії заощадять. Тому наразі основні фактори – це нестача коштів та вплив фактору добрива.
– Через обмеження росії ми відправляємо 2-3 кораблі з продукцією в день, коли ж могли б відправляти 45 (за словами Бріджит Брінк – Надзвичайного і Повноважного Посла США в Україні). Однак, ще є обставина щодо ліквідації корупційної схеми в Одеській області, учасники якої вимагали хабарі з представників компаній, що експортують зерно в межах ініціативи. Про це повідомили СБУ. Наскільки часто Ви чули про такі схеми та хабарі від своїх колег?
– Мені здається, що наразі ситуація з такими схемами має менш системний характер. До війни майже всі напрямки, що взаємодіяли з державною службою, мали глибоко корупційний характер зі своїми тарифами. Моя компанія не є безпосередньо зернотрейдером, однак в УКАБ є представники зернотрейдерів, то періодично раніше ми підіймали ці питання.
Проте, за останній рік, коли ми обговорювали та робили опитування щодо того, де наші члени зустрічаються з корупційною складовою, то питання саме фітосанітарних хабарів не підіймалося. Мені хочеться вірити, що це питання було не настільки корумповане. Добре, що виявили, важливо, щоб не відбулась зміна осіб, що це робили. Наша Асоціація буде моніторити та додаткового контролювати це питання.
За останній рік, зазвичай, питання, що пов’язані з фітосанітарними інстанціями, полягало в тому, що була відсутня відповідальність з їх боку. Якби в нашій країні було реалізовано безконтактну видачу документів через певні реєстри або можливість чиновників впливати на термін видачі, то було б менше простору для корупції. Основна суть в тому, що вони можуть затягнути термін простою судна, що несе за собою грошові та репутаційні втрати. Такі питання потрібно комплексно вирішувати: або з точки зору обмеження можливостей впливати на процеси експорту (надання декларативного характеру), або працювати з акредитованими лабораторіями, котрі не зацікавлені в створенні затримок та будуть просто видавати сертифікати, перевіряти зерно та цінити свою акредитацію (така практика вже є в світі).
– Нещодавно влада Іспанії повідомила, що виділяє Україні додаткових 14,5 млн євро для розвитку світової програми продовольчої безпеки. До цього Іспанія виділила 236 млн євро, інші країни також допомагають. На що йдуть ці кошти в Україні?
– Якщо казати про 14,5 млн євро, то, скоріш за все, мова йде про програму “Grain From Ukraine”, котра існує під егідою президента України та в якій беруть участь країни-донори (США, Німеччина, Іспанія, Канада) в межах зернового коридору. Ці країни роблять донати та викупають частину українського зерна, яке далі перенаправляється на безоплатній основі в межах World Food Organization в країни, де наразі спостерігається голод (Сомалі, Ефіопія), щоб підтримати місцеве населення.
Ця програма дуже важлива з точки зору людяності та підтримки не лише бідних країн, а й допомоги Україні з продажем залишків агропродукції, що надає додаткові фінанси нашим сільгоспвиробникам. Попередньо зазначалось, що за рік має бути відвантажено близько 60 суден. Вже 10 суден в межах цієї програми точно було викуплено.
Щодо допомоги в 236 млн євро, то це, скоріш за все, це не тільки ця програма, а й безпосередня допомога Іспанії.
Джерело: FREEDOM