Колонка Петра Мельника щодо того, як уникнути світової продовольчої кризи
Зараз Україна знайшла деякі шляхи для експорту, які допоможуть у найближчий рік реалізувати наші запаси на світовому ринку (порти Дунаю, румунські та польські порти). Але цього недостатньо.
До початку повномасштабної війни Україна мала здатність відвантажувати 5−6 млн тонн зерна на місяць. 92−93% нашого зерна йшли через порти Чорного моря. Наразі ми можемо відвантажувати через існуючі канали лише 1,5−2 млн тонн. Замінити цими каналами логістику, яка відбувалась через українські порти, нереально. Фактично інфраструктура Європи не була розрахована на те, що вона буде працювати зі Сходу на Захід чи зі Сходу на Північ. Існує дуже багато технічних питань, які наразі неможливо вирішити, як і збільшити об’єми з 2 млн тонн до 5−6 млн тонн.
Але добре те, що ми вже потрохи відновлюємо відвантаження. Український уряд багато робить для цього і максимально оперативно вирішує це питання. Якщо у квітні експортні об’єми складали близько 1 млн тонн, то вже у травні їх вдалось збільшити до 1,8 млн тонн. Зростання потрохи відбувається, але варто пам’ятати і про те, що воно має обмежений потенціал.
“Єдиний варіант уникнути світової продовольчої кризи — розблокувати чорноморські порти”
Фактичні показники, які ми беремо за основу, прогнозують нам потенційні відвантаження не більше 3 млн тонн зерна. Це недостатній об’єм для експорту. Якщо врахувати залишки зерна у зерносховищах, які залишились з минулого року, нам потрібно відвантажити, за різними оцінками, близько 50 млн тонн.
За підрахунками Світового банку, понад 70 країн світу відчують продовольчі проблеми у зв’язку з відсутністю експорту зерна саме з Чорного моря. Є різні прогнози щодо цього. Але на мою думку, ситуація з пшеницею буде дійсно загрозливою для усього світу, якщо ми не відкриємо порти в найближчі декілька місяців.
Африканські країни швидше за все не мають запасів зерна. Останні роки ми спостерігали тренд збільшення ціни на пшеницю і всі очікували, що вона знизиться у зв’язку зі ще одним трендом — хорошим урожаєм. Тому африканські країни не мали можливості закуповувати зерно наперед. Тож, вплив на ці країни буде дуже відчутним: ціна і далі зростає, а об’єми при цьому зменшуються.
Джерело: НВ. Бізнес