Коментар Петра Мельника для журналу “Фокус” – про те, як пройде посівна кампанія, зокрема на звільнених територіях
Петро Мельник, президент Українського Клубу аграрного бізнесу (УКАБ), виконавчий директор та співвласник Agricom Group:
- Наскільки зменшуються площі під культури у 2023 році в цілому по країні й у межах окремих господарств (оновлені дані)? Якими є головні передумови для зменшення площ?
Якщо порівнювати з посівними площами 2022 року, то значного зменшення не очікується. Вони залишаться приблизно на тому ж рівні – близько 20,5 млн га під основними сільськогосподарськими культурами. Однак при цьому буде спостерігатися зміна структури посівів: зменшення посівних площ під зерновими культурами та збільшення під олійними. Якщо ж порівнювати з довоєнним 2021 роком, то скорочення буде на рівні 26%. Основні причини: тимчасова окупація частини території України, ведення активних бойових дій та забруднення територій вибухонебезпечними предметами, знаходження земель поруч із кордоном росії та білорусії.
Через низьку ціну на основні сільськогосподарські культури на внутрішньому ринку цьогоріч аграрії мають значні фінансові складнощі. Однак все одно будуть проводити посівну на всіх своїх територіях. Швидше за все це буде без дотримання всіх необхідних технологічних процедур, що, безумовно, відобразиться на рівні врожайності, але землі будуть засіяні.
- Чи є можливість у аграріїв провести повноцінну посівну на деокупованих територіях? З якими обмеженнями й ускладненнями вони при цьому стикаються?
Можливість проведення посівної на деокупованих територіях у першу чергу буде залежати від того, наскільки близько проходить лінія фронту та чи забруднена територія вибухонебезпечними предметами. На жаль, вся деокупована територія підлягає огляду саперами і на значній її площі необхідно проводити розмінувальні роботи. Тому, швидше за все цього року весняну посівну зможуть провести не всі аграрії звільнених територій.
- Якою станом на зараз є запланована структура посівів цього року і які зміни відбуваються в порівнянні з минулим роком й довоєнним періодом? Іншими словами, які культури зараз більш вигідно вирощувати?
Через напад росії на Україну ми зараз маємо дуже високу вартість логістики, особливо на експорт. Тому вигідніше вирощувати олійні культури, які мають в два рази вищу ціну в порівнянні із зерновими. І це дозволяє хоч трішки компенсувати логістичні затрати.
Окрім того, Україна зараз обмежена в своїй експортній пропускній здатності, не має можливості вивозити значні обсяги продукції. Це і призвело до того, що цього року ми побачимо зменшення обсягів посівів зернових культур з одночасним збільшенням площ під олійними культурами. За попередніми оцінками посівні площі під зерновими культурами знизяться на 2,4 млн га – до 8,7 млн га і, відповідно, посівні площі під олійними культурами зростуть на 2,4 млн га – до 9,7 млн га.
- Яким нішевим культурам приділяють увагу аграрії? Зокрема, які плани мають щодо гречки?
Зараз аграрії в першу чергу будуть вирощувати ті культури, які користуються попитом на внутрішньому ринку, бо це гарантований збут. Сюди ж відноситься і гречка. Однак очікувати на стрімке зростання посівних площ під будь-якою нішевою культурою не варто.
- Які очікування агровиробників щодо збуту продукції? Які канали для експорту планують використовувати? Зокрема, якими є очікування стосовно подовження “зернового коридору” й використання цього каналу для експорту?
Вирощеної в 2023 році продукції буде повністю вистачати для задоволення внутрішніх потреб нашої країни. Решта буде експортуватися. І якщо всі наявні канали експорту будуть працювати належним чином, а це річкові порти Дунаю, західні кордони нашої країни, морські порти (так званий «зерновий коридор»), то вдасться вивезти призначену для експорту продукцію. Однак якщо один із каналів буде заблоковано, то реалізація цієї продукції буде під великим питанням.
Наразі найбільші побоювання викликає «зерновий коридор», бо навіть коли його діяльність буде пролонгована, необхідна повноцінна його робота. В останні місяці даним каналом вдалося пропускати 2-3 судна на день при його спроможності в 6-7 суден, що автоматично знижує його продуктивність в два рази. Гальмування роботи даного каналу російською стороною ставить під загрозу ймовірність експорту Україною призначеної для цього продукції.